Пам'яті присвячується
(18+)
Ти сказала, що мозок - звичайна обгортка. Ти сказала, що будеш зі мною завжди. Ти давала мені на алкашку сотку, Ну а я напивався пляшками води. Ти хотіла для мене прикладом стати, Щось зберегти, не в мізках - на папері. Але я заморився з тобою вже грати, І для тебе зачинені в серденько двері. Ти була мені, наче велика дискета, Я ховав у тобі потаємні бажання. Не бувало у вірші без тебе куплету, Але ти, як стаття у дешевій газеті: Інформації - нуль, лиш минулі страждання.
2021-12-03 19:49:51
14
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
MargF
Гарний слог у вiрша
Відповісти
2021-12-05 19:52:37
1
ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ
@MargF я радий, що вам сподобалося)
Відповісти
2021-12-05 19:53:04
1
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4137
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1419