Що ж робити з нашими людьми?

Петро Лесюк

Що ж робити коли такі є люди. Такі що за копійку можуть вбить. Ну хоча б заради вигоди своєї. Уб'ють і оком не могрнуть. І все-таки не всі люди такі. Є декілька що заради інших. Готові вмерти. Ну і просто захистить свій дім. Це про тих хто на війну пішли. І тих хто душу поклав свою. За нас людей. І за Україну. Слава Україні!!!

2018-12-29 13:16:40

4

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Андрій Сидорець

Краще було б написать "це про тих, ХТО...", Бо "що" тут звучить наче звернення до предмету

Відповісти

2018-12-29 21:24:27

Подобається

Петро Лесюк

Добре,візьму до уваги

Відповісти

2018-12-30 06:25:28

Подобається

ДІМАСТИЙ УКРАЇНЕЦЬ

У вас досить цікавий стиль написання віршів і він мені дуже сподобався тому не зупинятись а продовжуйте писати у вас це непогано виходить на початку у всіх тряпляються помилки але з часом вони зникають і все стає на свої місця тому головне не падати духом і все буде супер.

Відповісти

2019-02-02 21:59:50

1

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

5460

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

2384