Що ж робити з нашими людьми?
Що ж робити коли такі є люди. Такі що за копійку можуть вбить. Ну хоча б заради вигоди своєї. Уб'ють і оком не могрнуть. І все-таки не всі люди такі. Є декілька що заради інших. Готові вмерти. Ну і просто захистить свій дім. Це про тих хто на війну пішли. І тих хто душу поклав свою. За нас людей. І за Україну. Слава Україні!!!
2018-12-29 13:16:40
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Андрій Сидорець
Краще було б написать "це про тих, ХТО...", Бо "що" тут звучить наче звернення до предмету
Відповісти
2018-12-29 21:24:27
Подобається
Петро Лесюк
Добре,візьму до уваги
Відповісти
2018-12-30 06:25:28
Подобається
ДІМАСТИЙ УКРАЇНЕЦЬ
У вас досить цікавий стиль написання віршів і він мені дуже сподобався тому не зупинятись а продовжуйте писати у вас це непогано виходить на початку у всіх тряпляються помилки але з часом вони зникають і все стає на свої місця тому головне не падати духом і все буде супер.
Відповісти
2019-02-02 21:59:50
1
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4618
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12140