Мелодія життя
Романія Мороз
Сонце сходить за горами, А я іду широкими лісами, Бо серце кличе мене в даль, Щось є тут незвідане, таємне, Для серця миле і приємне, Що кличе десь у далечінь. І чути тут пташиний спів, І чути запашну тополю, Яка манить ароматами життя, Можливо, це і є Незвідана мелодія життя.
2020-04-17 18:24:23
5
0
Інші вірші поета
Свобода Лист Ти можеш бігти, знову Ніч
Інші поети
Reyshellzf
@Reyshellzf
Neha
@neha_09
Edelweiss
@Edelweiss
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3799
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10557