Мелодія життя
Романія Мороз
Сонце сходить за горами, А я іду широкими лісами, Бо серце кличе мене в даль, Щось є тут незвідане, таємне, Для серця миле і приємне, Що кличе десь у далечінь. І чути тут пташиний спів, І чути запашну тополю, Яка манить ароматами життя, Можливо, це і є Незвідана мелодія життя.
2020-04-17 18:24:23
5
0
Інші вірші поета
Ти можеш бігти, знову Удвох Слова Свобода
Інші поети
xxhannaxx2005
@xxhannaxx2005
His Queen
@his_queen0926
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3325
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
45
9
2403