Слова

Романія Мороз

Колись любила я гратись з словами, Писати листи, прозою матись. Любила я високо з ними літати, Брати з собою, до всіх промовляти. Любила я з ними гуляти по світі, Співати птахам, молитись щомиті. Любила щиросердечно бажати утіхи, Щоб все на землі стало привітом. Любила я вірити з ними у диво, Бажати добра і віри цьому світу. Любила я бачити радісні дії, Які з паперу впадали в хмарину... Та миті проходять, проходять і числа, Проходить все, про що писати хотілось. Натхнення нема вже, віри й молитви, Все це щезло хвилинної миті. Лишились одні лиш розтерзані мрії, Згорілі на папері всі найбільші надії. Птахи давно вже перестали літати, І слова перестали хоч щось означати...

2020-05-16 17:07:01

Інші вірші поета

З тобою Ніч Завжди Ти можеш бігти, знову

Інші поети

Princess Mwas

@princess_mwas

Airad

@dassha

Иван Пчельников

@jjars

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15771

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1844