Слова
Колись любила я гратись з словами, Писати листи, прозою матись. Любила я високо з ними літати, Брати з собою, до всіх промовляти. Любила я з ними гуляти по світі, Співати птахам, молитись щомиті. Любила щиросердечно бажати утіхи, Щоб все на землі стало привітом. Любила я вірити з ними у диво, Бажати добра і віри цьому світу. Любила я бачити радісні дії, Які з паперу впадали в хмарину... Та миті проходять, проходять і числа, Проходить все, про що писати хотілось. Натхнення нема вже, віри й молитви, Все це щезло хвилинної миті. Лишились одні лиш розтерзані мрії, Згорілі на папері всі найбільші надії. Птахи давно вже перестали літати, І слова перестали хоч щось означати...
2020-05-16 17:07:01
8
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2563
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6576