Свобода
Де тільки її не шукають, У тюрмах, в містах, далеких тинах, Усюди вона неосяжна, Усюди ховається в ярах і балках. У серці її давно вже немає. Немає в минувших думках. . Шукають її люди тровожно, Та змоги найти вже нема. Бо загубилися самі у безмежжі, Не навчившись відпускати сповна. І світ обернувся жахом, Таким же німим і страшним, І світло в кінці тунелю, Виявилося брехливим і злим. Що ж це тоді виходить, її давно вже нема? І не відчує цю силу вже навіть, безневинне дитя..? Та, он же вона - Свобода! Тут же біля тебе вона... Відчуй порух крил за спиною, Відчуй, як манить за собою вона, Як вільно тепер ти себе почуваєш, Як подих грайливого струмка. Тепер ти вільна людина, І свободу знайшов не дарма.
2020-02-29 13:57:09
2
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4162
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1929