Свобода

Романія Мороз

Де тільки її не шукають, У тюрмах, в містах, далеких тинах, Усюди вона неосяжна, Усюди ховається в ярах і балках. У серці її давно вже немає. Немає в минувших думках. . Шукають її люди тровожно, Та змоги найти вже нема. Бо загубилися самі у безмежжі, Не навчившись відпускати сповна. І світ обернувся жахом, Таким же німим і страшним, І світло в кінці тунелю, Виявилося брехливим і злим. Що ж це тоді виходить, її давно вже нема? І не відчує цю силу вже навіть, безневинне дитя..? Та, он же вона - Свобода! Тут же біля тебе вона... Відчуй порух крил за спиною, Відчуй, як манить за собою вона, Як вільно тепер ти себе почуваєш, Як подих грайливого струмка. Тепер ти вільна людина, І свободу знайшов не дарма.

2020-02-29 13:57:09

Інші вірші поета

Слова Ти можеш бігти, знову Удвох Мелодія життя

Інші поети

Arif Babatinca

@arif_babatinca

Lima

@Limaya_

Dilekata

@DiLeKata

Схожі вірші

Всі

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

5003

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

1495