Лист
Я напишу тобі листа у повсякдення, У час, де люди далеко не разом, Де вчаться вони жити як окреме плем'я, Де знов і знов згаса любов. Я напишу тобі його в надії, У чистій, вірній і живій, Напишу тобі його і вірю, Що відповідь прилине вмить... І прилине з птахом тих єдиним, Що нашу долю виглядав, Що так тихенько в надвечір'я Пісеньку свою кував. Пишу і бачу, Що ти віриш у наше чисте майбуття, Що віриш ти, Що пір'їни кружлятимуть як мрії, Над головами у вінках... Та відповідь чекати я не стану, Бо боюсь прийде та запізнивсь. Бо довго ти гадати будеш милий, Як жити тобі далі з цим... Як жити тобі далі з цим признанням, Що мушу сказати тобі я, Що я уже давно не та людина, Не та, що закохаться ти посмів сповна... І я люблю тебе коханий, Люблю, люблю, люблю, Та любов мою, ту щиру, Не взяв ти з собою на війну, Забув ти їїу садах, у полях, Де квітчані пасма дівчат розпускав, Де зоряні ночі з ними стрічав... Хай дійде цей лист і до тебе, Згадаєш ти на мить і мене, А я зроблю вигляд вельможний, Ніби весь час кохав ти мене...
2020-03-13 23:16:10
3
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1563
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9292