Лист

Романія Мороз

Я напишу тобі листа у повсякдення, У час, де люди далеко не разом, Де вчаться вони жити як окреме плем'я, Де знов і знов згаса любов. Я напишу тобі його в надії, У чистій, вірній і живій, Напишу тобі його і вірю, Що відповідь прилине вмить... І прилине з птахом тих єдиним, Що нашу долю виглядав, Що так тихенько в надвечір'я Пісеньку свою кував. Пишу і бачу, Що ти віриш у наше чисте майбуття, Що віриш ти, Що пір'їни кружлятимуть як мрії, Над головами у вінках... Та відповідь чекати я не стану, Бо боюсь прийде та запізнивсь. Бо довго ти гадати будеш милий, Як жити тобі далі з цим... Як жити тобі далі з цим признанням, Що мушу сказати тобі я, Що я уже давно не та людина, Не та, що закохаться ти посмів сповна... І я люблю тебе коханий, Люблю, люблю, люблю, Та любов мою, ту щиру, Не взяв ти з собою на війну, Забув ти їїу садах, у полях, Де квітчані пасма дівчат розпускав, Де зоряні ночі з ними стрічав... Хай дійде цей лист і до тебе, Згадаєш ти на мить і мене, А я зроблю вигляд вельможний, Ніби весь час кохав ти мене...

2020-03-13 23:16:10

3

0

Схожі вірші

Всі

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

42

1

2695

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

85

0

5201