Лист

Романія Мороз

Я напишу тобі листа у повсякдення, У час, де люди далеко не разом, Де вчаться вони жити як окреме плем'я, Де знов і знов згаса любов. Я напишу тобі його в надії, У чистій, вірній і живій, Напишу тобі його і вірю, Що відповідь прилине вмить... І прилине з птахом тих єдиним, Що нашу долю виглядав, Що так тихенько в надвечір'я Пісеньку свою кував. Пишу і бачу, Що ти віриш у наше чисте майбуття, Що віриш ти, Що пір'їни кружлятимуть як мрії, Над головами у вінках... Та відповідь чекати я не стану, Бо боюсь прийде та запізнивсь. Бо довго ти гадати будеш милий, Як жити тобі далі з цим... Як жити тобі далі з цим признанням, Що мушу сказати тобі я, Що я уже давно не та людина, Не та, що закохаться ти посмів сповна... І я люблю тебе коханий, Люблю, люблю, люблю, Та любов мою, ту щиру, Не взяв ти з собою на війну, Забув ти їїу садах, у полях, Де квітчані пасма дівчат розпускав, Де зоряні ночі з ними стрічав... Хай дійде цей лист і до тебе, Згадаєш ти на мить і мене, А я зроблю вигляд вельможний, Ніби весь час кохав ти мене...

2020-03-13 23:16:10

Інші вірші поета

Ти можеш бігти, знову Удвох Ніч З тобою

Інші поети

Creatore di poesie

@Creatoredipoesie

GRAFO

@grafo

Андрей Дашков

@Andrey_Dashkov

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15882

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

1767