2
Цей світ для нього лиш одного, Де ні душа не потрібна,ні голос, Він плащ би взяв із собою в дорогу, Та пес без нього і він вже без нього. Гітару в небо, що сліпить очі, І птаха в руку, що вип'є кров, Він лиш одного... Він волі хоче, Такої волі, в якій любов. Тепла від сонця давно не треба, І від кохання не треба сліз, Сповна він випив отрути з неба, Тепер для нього одного світ.
2018-05-28 21:11:05
3
0
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1579
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1910