Пісня без мелодії
Заспівала пташечка пісеньку сумну, Про свою матусеньку, про свою стару. Залилася піснею, як водою рів, Ой, неслася пісенька з гір аж до полів. П-в Пташко, пташко милая, сизиє крило! Ніде так вже не буде, як з нею було, Ой, лети, співучая, аж за небокрай, Там про мати рідную світу заспівай! Ой, струнка красунечко, голос хай бринить, А струнка берізонька тихо гомонить, Хай заплачуть всі гаї - думка про святе, Лине тихо мамине слово золоте . (Десь в глибині моєї душі все ж таки грає якась протяжна мелодія)
2018-06-20 09:42:45
4
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5033
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5147