Пісня без мелодії
Заспівала пташечка пісеньку сумну, Про свою матусеньку, про свою стару. Залилася піснею, як водою рів, Ой, неслася пісенька з гір аж до полів. П-в Пташко, пташко милая, сизиє крило! Ніде так вже не буде, як з нею було, Ой, лети, співучая, аж за небокрай, Там про мати рідную світу заспівай! Ой, струнка красунечко, голос хай бринить, А струнка берізонька тихо гомонить, Хай заплачуть всі гаї - думка про святе, Лине тихо мамине слово золоте . (Десь в глибині моєї душі все ж таки грає якась протяжна мелодія)
2018-06-20 09:42:45
4
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1885
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2466