Пісня без мелодії
Уля
Заспівала пташечка пісеньку сумну, Про свою матусеньку, про свою стару. Залилася піснею, як водою рів, Ой, неслася пісенька з гір аж до полів. П-в Пташко, пташко милая, сизиє крило! Ніде так вже не буде, як з нею було, Ой, лети, співучая, аж за небокрай, Там про мати рідную світу заспівай! Ой, струнка красунечко, голос хай бринить, А струнка берізонька тихо гомонить, Хай заплачуть всі гаї - думка про святе, Лине тихо мамине слово золоте . (Десь в глибині моєї душі все ж таки грає якась протяжна мелодія)
2018-06-20 09:42:45
4
0
Інші вірші поета
Дистрофія гаманця Пісня без мелодії 2 Давай...
Інші поети
Thomas Agud
@thomasagud
Virtoria
@Victoria_Sandulenko
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4902
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12029