Пісня без мелодії
Заспівала пташечка пісеньку сумну, Про свою матусеньку, про свою стару. Залилася піснею, як водою рів, Ой, неслася пісенька з гір аж до полів. П-в Пташко, пташко милая, сизиє крило! Ніде так вже не буде, як з нею було, Ой, лети, співучая, аж за небокрай, Там про мати рідную світу заспівай! Ой, струнка красунечко, голос хай бринить, А струнка берізонька тихо гомонить, Хай заплачуть всі гаї - думка про святе, Лине тихо мамине слово золоте . (Десь в глибині моєї душі все ж таки грає якась протяжна мелодія)
2018-06-20 09:42:45
4
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3351
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16630