Пісня без мелодії
Чи віриш ти в те, що ще все може бути?? Що казка існує у нашім житті. Що серце не просто не може забути, Не просто так просить, благає не йти. (П-в) А я - твоє море, Що ніч в собі топить, А ти- мій вогонь, Врятувавший її. Я- кров, що із ран твоїх не кровоточить, Ти- мрія не давша заснути мені.. Мабуть, ми з тобою занадто вже різні, Якщо не втримали життя, що на двох, І кажуть, що все повертати вже пізно, Та хочу я місяця й спільних зірок. А я - твоє море, Що ніч в собі топить, А ти- мій вогонь, Врятувавший її. Я- кров, що із ран твоїх не кровоточить, Ти- мрія не давша заснути мені.. А танго нічне нехай голову крутить, І голос цілує лиш ніжні вуста, Я прошу тебе лиш мене не забути, Повірити в те, що є казка в серцях.
2018-05-30 15:36:59
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
K L I F S
+ до моїх улюблених пісень
Відповісти
2018-05-31 06:49:46
1
Уля
@ K L I F S , ааай😍 Дякую, сонечко 💞💦
Відповісти
2018-05-31 06:53:19
1
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1181
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3752