Пісня без мелодії

Уля

Чи віриш ти в те, що ще все може бути?? Що казка існує у нашім житті. Що серце не просто не може забути, Не просто так просить, благає не йти. (П-в) А я - твоє море, Що ніч в собі топить, А ти- мій вогонь, Врятувавший її. Я- кров, що із ран твоїх не кровоточить, Ти- мрія не давша заснути мені.. Мабуть, ми з тобою занадто вже різні, Якщо не втримали життя, що на двох, І кажуть, що все повертати вже пізно, Та хочу я місяця й спільних зірок. А я - твоє море, Що ніч в собі топить, А ти- мій вогонь, Врятувавший її. Я- кров, що із ран твоїх не кровоточить, Ти- мрія не давша заснути мені.. А танго нічне нехай голову крутить, І голос цілує лиш ніжні вуста, Я прошу тебе лиш мене не забути, Повірити в те, що є казка в серцях.

2018-05-30 15:36:59

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

K L I F S

+ до моїх улюблених пісень

Відповісти

2018-05-31 06:49:46

Уля

@ K L I F S , ааай😍 Дякую, сонечко 💞💦

Відповісти

2018-05-31 06:53:19

Інші вірші поета

Дочекайся... Жара. Ти в багні Доля

Інші поети

Богдан Дубильовський

@bodiadub

oo_WoW_oo

@oo_WoW_oo

Oliver Schatz

@welario

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16345

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2385