Пісня без мелодії
Чи віриш ти в те, що ще все може бути?? Що казка існує у нашім житті. Що серце не просто не може забути, Не просто так просить, благає не йти. (П-в) А я - твоє море, Що ніч в собі топить, А ти- мій вогонь, Врятувавший її. Я- кров, що із ран твоїх не кровоточить, Ти- мрія не давша заснути мені.. Мабуть, ми з тобою занадто вже різні, Якщо не втримали життя, що на двох, І кажуть, що все повертати вже пізно, Та хочу я місяця й спільних зірок. А я - твоє море, Що ніч в собі топить, А ти- мій вогонь, Врятувавший її. Я- кров, що із ран твоїх не кровоточить, Ти- мрія не давша заснути мені.. А танго нічне нехай голову крутить, І голос цілує лиш ніжні вуста, Я прошу тебе лиш мене не забути, Повірити в те, що є казка в серцях.
2018-05-30 15:36:59
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
K L I F S
+ до моїх улюблених пісень
Відповісти
2018-05-31 06:49:46
1
Уля
@ K L I F S , ааай😍 Дякую, сонечко 💞💦
Відповісти
2018-05-31 06:53:19
1
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3235
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2435