Когда-небудь
Когда-нибудь сердце перестанет бить, Когда-нибудь откажут лёгкие, Когда-нибудь я перестану любить И стану просто взрослой. Когда-нибудь я перестану молчать И буду смотреть в небо, Когда-нибудь я перестану кричать И буду жить смело. А может, я перестану мечтать, Ведь я так устала сегодня, А может, я вновь обрету печаль И стану гулять по лугам. А может, я вновь полюблю дожди И стану кружиться по небу, А может, я стану просто сильней И больше не буду собою. Ты только скажи, когда перестать ждать, Когда перестать верить. Ответь мне, прошу, лучше сейчас, Вдруг я улечу в мгновенье. Когда-нибудь точно наступит день, Когда я встану с кровати, Перестану пить воду с таблеткой, Когда-нибудь вдохну чистый воздух. Услышу трепетный голос птиц, Летающих над водой, Когда-нибудь это точно случится, Когда-нибудь... Точно, уж знай.
2020-04-12 19:50:02
7
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13259
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2076