Легенда - не міф
Наполовину життя, наполовину прокляття, Найближче літо завмерло на мить, Колись був другом, та зараз ми браття, На безліч далеко-близьких століть.  Хоча ми бранці шаленої втоми І плин життя розшматовує риф, Борімо разом імперську судому, Бо ти - легенда, ти фолк-апокриф. А я молюся, бо, знаєш, не маю,  Твоєї криці в долонях своїх. Але ми разом, з одного ми краю, Притулком буду для літ всіх, твоїх.
2022-09-28 09:31:53
9
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2753
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12508