Біла сукня

Вер Веріґо

Біла сукня мереживом ткана, Погляд радості, щастя зоря. Я ошатно у спогади вбрана, Відлітає надія моя. Все пройшло, хоч нічого не сталось, Ні початку і певна кінця. Я б із ним все життя зустрічалась, Щоб не сталось такого буття. Біла сукня перлинами вкрита, Якось страшно дивитись вперед, І душа моя, ніби роздіта, Відтепер я навічно поет! Почуття порожніють, зникають, Я хотіла б, та це лише фальш, Бідне серце моє стискають - Мендельсона наспівують марш... Я чекатиму вічно і вірно, І радітиму всьому в житті, І нехай на душі зараз дивно, Це образа і заздрість прості. Біла сукня мереживом ткана, Подих серпня їм щастя несе. Я в любов і у спогади вбрана, Мені більше не треба - це все...

2019-08-18 11:02:25

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Ольга

Дуже чуттєвий, проникливий вірш👏👏👏

Відповісти

2019-10-21 19:03:05

Подобається

Вер Веріґо

@Ольга Дякую😊

Відповісти

2019-10-21 19:03:36

Подобається

Інші вірші поета

Жовтий клен Любов Намалюй Нас не існує

Інші поети

Jasper Zabini

@Jasper28

ромашка лікарська

@chamomi_le

Eleanor Rigby

@ouvrir_son_coeur

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

4969

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

8477