Біла сукня
Біла сукня мереживом ткана, Погляд радості, щастя зоря. Я ошатно у спогади вбрана, Відлітає надія моя. Все пройшло, хоч нічого не сталось, Ні початку і певна кінця. Я б із ним все життя зустрічалась, Щоб не сталось такого буття. Біла сукня перлинами вкрита, Якось страшно дивитись вперед, І душа моя, ніби роздіта, Відтепер я навічно поет! Почуття порожніють, зникають, Я хотіла б, та це лише фальш, Бідне серце моє стискають - Мендельсона наспівують марш... Я чекатиму вічно і вірно, І радітиму всьому в житті, І нехай на душі зараз дивно, Це образа і заздрість прості. Біла сукня мереживом ткана, Подих серпня їм щастя несе. Я в любов і у спогади вбрана, Мені більше не треба - це все...
2019-08-18 11:02:25
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ольга
Дуже чуттєвий, проникливий вірш👏👏👏
Відповісти
2019-10-21 19:03:05
Подобається
Вер Веріґо
@Ольга Дякую😊
Відповісти
2019-10-21 19:03:36
Подобається
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3298
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4225