Біла сукня
Біла сукня мереживом ткана, Погляд радості, щастя зоря. Я ошатно у спогади вбрана, Відлітає надія моя. Все пройшло, хоч нічого не сталось, Ні початку і певна кінця. Я б із ним все життя зустрічалась, Щоб не сталось такого буття. Біла сукня перлинами вкрита, Якось страшно дивитись вперед, І душа моя, ніби роздіта, Відтепер я навічно поет! Почуття порожніють, зникають, Я хотіла б, та це лише фальш, Бідне серце моє стискають - Мендельсона наспівують марш... Я чекатиму вічно і вірно, І радітиму всьому в житті, І нехай на душі зараз дивно, Це образа і заздрість прості. Біла сукня мереживом ткана, Подих серпня їм щастя несе. Я в любов і у спогади вбрана, Мені більше не треба - це все...
2019-08-18 11:02:25
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ольга
Дуже чуттєвий, проникливий вірш👏👏👏
Відповісти
2019-10-21 19:03:05
Подобається
Вер Веріґо
@Ольга Дякую😊
Відповісти
2019-10-21 19:03:36
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
100
8
11766
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
44
15
1037