Сизокрилий мій орел

Вер Веріґо

Сизокрилий мій орел, Куди ти полинув? На кого маля свого Рідного покинув? Невже гори будуть мамой, А море - то батько, Невже скеля буде хатой, А сонечко лампой. Невже сльози водоспадом Синочка умиють, Невже зорі над горою Уночі зігріють? Сизокрилий мій орел, У небо полинув. На кого ж маля свого Рідного покинув?

2018-02-26 19:10:42

Інші вірші поета

Життя Метелики Голос Рожевий будинок

Інші поети

bandagemaniac

@bandagemaniac

Андрій Левченко

@svoboda

Aaliyah Salia

@writernxtdoor

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

3297

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6254