Сизокрилий мій орел
Вер Веріґо
Сизокрилий мій орел, Куди ти полинув? На кого маля свого Рідного покинув? Невже гори будуть мамой, А море - то батько, Невже скеля буде хатой, А сонечко лампой. Невже сльози водоспадом Синочка умиють, Невже зорі над горою Уночі зігріють? Сизокрилий мій орел, У небо полинув. На кого ж маля свого Рідного покинув?
2018-02-26 19:10:42
11
0
Інші вірші поета
Родина Життя Зайвий Бо ти красива
Інші поети
-Rayures
@Catalina_P
Riri
@PSYCHOPATe
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5038
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12514