Дівчина
Море хвилями заграло, Місяць здалеку блищить, Йде дівчина, мов перлина І від холоду тремтить. Ніжки босі підіймає, Руки лагідно склада, Свій платочок пригортає, До сердечка спогляда. Та не б'ється її серце, Бо далеко від орла, Її хлопець тяжко б'ється, На війні в землю ляга. Тихо сльози покотились На пісок упали вмить, Й немовлята народились, Але в світі їм не жить!
2018-02-17 14:45:23
11
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2649
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8500