Монстр

Вер Веріґо

Ти мій монстр, що з-під ліжка встає уночі, Ти той дух, що у хаті спить на печі, Ти той голос, що сонно пісні завива, Ти та пісня, що в небо літать підійма. Сльози монстра картину народжують вмить І печалі полинуть, вода закипить, Я не знаю, чи зможу тебе покохать, Та віднині у тобі прошу існувать. Я не птах і не вільна, Я не сильна - слабка, Та без тебе прожити Я не зможу і дня. Я у люлькі дітей колихати не буду Все, що треба зроблю, та не поламай груди, Все, що зможу прощу - це не складно, полину, Тільки ти не забудь, я піду у долину. Будеш бити? Мій монстр, мій кошмар уночі! Будеш вити? Я тебе заховаю в печі. Будеш сонцем? Тоді може зможу простить, Що прийшов і зібрався мене полонить.

2018-03-27 17:49:40

Інші вірші поета

Намалюй Шукаю Пограємо в гру Серце у Бога

Інші поети

Hmone ShweYi

@_HmoneShweYi_

Ally San

@allysan1210

Дмитрий Маунберг #АР

@Maunberg

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16690

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

4674