Монстр
Ти мій монстр, що з-під ліжка встає уночі,
Ти той дух, що у хаті спить на печі,
Ти той голос, що сонно пісні завива,
Ти та пісня, що в небо літать підійма.
Сльози монстра картину народжують вмить
І печалі полинуть, вода закипить,
Я не знаю, чи зможу тебе покохать,
Та віднині у тобі прошу існувать.
Я не птах і не вільна,
Я не сильна - слабка,
Та без тебе прожити
Я не зможу і дня.
Я у люлькі дітей колихати не буду
Все, що треба зроблю, та не поламай груди,
Все, що зможу прощу - це не складно, полину,
Тільки ти не забудь, я піду у долину.
Будеш бити? Мій монстр, мій кошмар уночі!
Будеш вити? Я тебе заховаю в печі.
Будеш сонцем? Тоді може зможу простить,
Що прийшов і зібрався мене полонить.
2018-03-27 17:49:40
11
0