Вовк

Вер Веріґо

Темно, холодно, самотньо, Бридко на душі в пітьмі, Кличу я додому Вовка, Щоб приспалося мені. Зорі в небі грають пісню, Обіймає Вовк мене, Колискову співа пізню, Думаю, що сон прийде. Ось я вже в долині мрії, Там пташки і сонце є, Обминають люди злії, На них Вовк водою льє. Ранок. Сонце в небі сходить, А від Вовка слід пропав. Пам'ятаю, був він поряд, Та вже ясний день настав.

2018-02-27 19:21:24

Інші вірші поета

На підвіконні квіти Настане час На душі весна гуляє... Ось рука моя

Інші поети

@thebee

ZhaMar

@ZhaMar

Elana

@Elana

Схожі вірші

Всі

"Hannah"

Jojo Harl

Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.

16033

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

1708