У квітах
Я у полі сиджу, у квітах, Поміж жита у радісні дні, Сяйвом сонця земля залита, Підіймаюся далі йти. Я маленьке твоє дівчисько, У волоссі медовий слід, Я з тобою душею близько, Я частинка твоя, твій цвіт! Я не знаю який ти, татку, Як ти пахнеш, говориш як? І який ти встаєш ізранку? Ти для мене далекий птах. Ти герой у примарній казці, Ти не рідний, не кращий друг, Ти не бачив мене у щасті, Ти забутий, далекий дух. Скільки дядьок було в тім полі, Де сиділа дитиной я, І де плакала мама в горі, Де самотня літала душа. Не караю тебе, не кличу, І не плачу ночами я, Я у інших любов позичу, Вже доросла дочка твоя. Я у поле іду, у квіти, Поміж жита у радісні дні, Сяйвом сонця земля залита, Тільки холодно, татку, йти...
2019-07-16 08:38:57
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Субстанція Ночі
Чудовий вірш✨
Відповісти
2019-07-17 12:07:08
2
Ольга
До сліз, браво 👍
Відповісти
2019-10-21 19:05:30
1
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5905
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3309