Таємна повість у пітьмі
Вер Веріґо
Таємна повість у пітьмі, Яскравий місяць угорі, З вікна дивитися униз - Це так цікаво, подивись! Там люди бігають, кричать, І щось говорять про печать, І кожен хоче розказать, Й проблеми свої рахувать. Один боїться, бо малий, Другий не хоче, бо старий, У третього зламали тин, А от четвертий - блудний син. І ось подивишся униз, Ти розумієш, що твій спис Нікого більше не спасе, Життя святого не верне. Таємна повість у пітьмі, Яскравий місяць угорі, З вікна дивитися униз Не варто, хлопче, не дивись!
2018-02-21 15:14:28
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Олександр Гусейнов
Мені сподобалось)
Відповісти
2018-02-21 16:50:37
1
Вер Веріґо
Дякую
Відповісти
2018-02-21 16:58:09
Подобається
Інші вірші поета
На підвіконні квіти Світ Дівчина Історія людства
Інші поети
Фія
@sofiaaa_k
John Sarah
@Watiri
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3959
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3132