Хата
Вер Веріґо
День минув, а потім ніч, Знову темно, топлю піч. Холод в хату не заходь, Своїх друзів не заводь. Гостей більше не прийму, Теплий светр зв'язать кому? День минув, а потім ніч, В хаті холод, топлю піч.
2018-02-15 19:54:16
15
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Катерина Данилевська
Гарні вірші. Чуттєві. Мені подобається.
Відповісти
2018-02-16 11:53:08
3
Вер Веріґо
Дякую
Відповісти
2018-02-16 12:22:59
1
Інші вірші поета
Нудьга Вовк Я твої руки обіймаю... Таємна повість у пітьмі
Інші поети
your_name
@your_name
I_am_not_star
@I_am_not_star
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1293
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1422