Хата
Вер Веріґо
День минув, а потім ніч, Знову темно, топлю піч. Холод в хату не заходь, Своїх друзів не заводь. Гостей більше не прийму, Теплий светр зв'язать кому? День минув, а потім ніч, В хаті холод, топлю піч.
2018-02-15 19:54:16
15
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Катерина Данилевська
Гарні вірші. Чуттєві. Мені подобається.
Відповісти
2018-02-16 11:53:08
3
Вер Веріґо
Дякую
Відповісти
2018-02-16 12:22:59
1
Інші вірші поета
Верба Милий друже В полоні квітів... Звернення до громадян України!
Інші поети
Elae Marks
@Elae_Marks
Joyful Willow
@Joyful_willow
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2541
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2900