Жовтий клен
Вер Веріґо
Жовтий клен стоїть над річкой, Пам'ятає він усе, Як горіла в полі свічка, Знає мудрий все про все. Люди поряд все співали - Це було дуже давно, Потім він стояв незнаний, Бо не вирував ніхто. Війни бачив, сльози й біль, Кров на листях, білий дим. Клен стояв і все бажав, Бачить всесвіт, шум і гам.
2018-02-23 14:48:50
10
0
Інші вірші поета
Господар Мама Відчуваєш? Зайвий
Інші поети
Rogachova
@Rogachova
oo_WoW_oo
@oo_WoW_oo
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2672
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2015