Жовтий клен

Вер Веріґо

Жовтий клен стоїть над річкой, Пам'ятає він усе, Як горіла в полі свічка, Знає мудрий все про все. Люди поряд все співали - Це було дуже давно, Потім він стояв незнаний, Бо не вирував ніхто. Війни бачив, сльози й біль, Кров на листях, білий дим. Клен стояв і все бажав, Бачить всесвіт, шум і гам.

2018-02-23 14:48:50

Інші вірші поета

Вовк На підвіконні квіти Таємна повість у пітьмі Нудьга

Інші поети

Doesnt Matter

@Doesntmatter

secret

@secretnoclue

ErailXx

@ErailXx

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2030

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

2677