Пальто
Оксана Горобець
Вона придбає собі -пальто. Він вийде з дому ще рано в ранці... В житті він пройде багато "станцій"... Вона-шукає його тепло... Вона придбає собі- вино. І знов в легені запустить "Winston"... "- Ідіть до біса. Яка там відстань!?... Та й рейсу ніби ще не було" Вона так житиме років п'ять.... Самотність в вирок, і все з запасом... Від цього темпу немає спасу.... Хвилини наче б то вже біжать. Вона не чує вже голосів... Свідомість стерла його обличчя. Самотність ніби для неї звичка. Цей дивний устрій у ній засів. Вона про нього давно мовчить... І робить вигляд "-не пам'ятаю..." Промовить в слухавку "- Я вас знаю?" Він- знову зникне в останню мить. Вона- закине старе пальто... Бокалом білого глушить пам'ять... Переболить... І давно не ранить. Але.... Чекає.... Його.... Тепло
2023-03-05 17:17:22
6
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Оксана Горобець
дякую вам
Відповісти
2023-03-05 20:08:35
Подобається
Сандра Мей
Неймовірно🌹 Ніжно, гарно, чуттєво...
Відповісти
2023-03-07 19:48:30
1
Оксана Горобець
Щиро вам вдячна
Відповісти
2023-03-07 19:49:01
Подобається
Інші вірші поета
Вільний До Дня Народження засновника і батька великої Української поезії.... Тараса Григоровича Шевченка. Його слова стали і будуть пророчими ... Бо правда й вашого не схоче Відсоток
Інші поети
Khadeejah_Mansur_
@Khadeejah_Mansur_
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4661
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1567