Пальто
Оксана Горобець
Вона придбає собі -пальто. Він вийде з дому ще рано в ранці... В житті він пройде багато "станцій"... Вона-шукає його тепло... Вона придбає собі- вино. І знов в легені запустить "Winston"... "- Ідіть до біса. Яка там відстань!?... Та й рейсу ніби ще не було" Вона так житиме років п'ять.... Самотність в вирок, і все з запасом... Від цього темпу немає спасу.... Хвилини наче б то вже біжать. Вона не чує вже голосів... Свідомість стерла його обличчя. Самотність ніби для неї звичка. Цей дивний устрій у ній засів. Вона про нього давно мовчить... І робить вигляд "-не пам'ятаю..." Промовить в слухавку "- Я вас знаю?" Він- знову зникне в останню мить. Вона- закине старе пальто... Бокалом білого глушить пам'ять... Переболить... І давно не ранить. Але.... Чекає.... Його.... Тепло
2023-03-05 17:17:22
6
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Оксана Горобець
дякую вам
Відповісти
2023-03-05 20:08:35
Подобається
Сандра Мей
Неймовірно🌹 Ніжно, гарно, чуттєво...
Відповісти
2023-03-07 19:48:30
1
Оксана Горобець
Щиро вам вдячна
Відповісти
2023-03-07 19:49:01
Подобається
Інші вірші поета
Бо правда й вашого не схоче До Дня Народження засновника і батька великої Української поезії.... Тараса Григоровича Шевченка. Його слова стали і будуть пророчими ... Відсоток Вільний
Інші поети
Rose P. Silver
@dragonandfish
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6283
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1641