Пальто
Вона придбає собі -пальто.
Він вийде з дому ще рано в ранці...
В житті він пройде багато "станцій"...
Вона-шукає його тепло...
Вона придбає собі- вино.
І знов в легені запустить "Winston"...
"- Ідіть до біса. Яка там відстань!?... Та й рейсу ніби ще не було"
Вона так житиме років п'ять....
Самотність в вирок, і все з запасом...
Від цього темпу немає спасу....
Хвилини наче б то вже біжать.
Вона не чує вже голосів...
Свідомість стерла його обличчя.
Самотність ніби для неї звичка.
Цей дивний устрій у ній засів.
Вона про нього давно мовчить...
І робить вигляд "-не пам'ятаю..."
Промовить в слухавку "- Я вас знаю?"
Він- знову зникне в останню мить.
Вона- закине старе пальто...
Бокалом білого глушить пам'ять...
Переболить... І давно не ранить.
Але....
Чекає....
Його....
Тепло
2023-03-05 17:17:22
6
6