Бо правда й вашого не схоче
Оксана Горобець
Бува... прокинешся ти з ранку. І бачиш сонце на світанку . ... Але воно тебе не гріє... Душа невпинно мліє... мліє... Бо гул людський наче собачий.... Брехня по світу.... скаче... скаче.... Зірвалось з рота й полетіло... А де є правда? То є діло? "-лайно" ми в рота набираєм... На вулицю, й по всіх жбурляєм "- Сусід алкаш.... Вона повія... А та жере і не товстіє... А та гулящая неначе.. А та покинула і плаче.... А та дітей осиротила... А та "-кохалась за квартиру"... В очах клеймо і пересуди... Ці дикі й невгамовні люди... Зайдіть в свій дім, шукайте правду... І дам я вам таку пораду.... Закрийте рот.... Відкрийте очі... Та правда .... й вашого не схоче.
2023-03-05 20:23:58
3
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Оксана Горобець
Дякую вам
Відповісти
2023-03-06 12:55:24
Подобається
Микола Мотрюк
Це все людська цікавість, заздрість... бажання виправдати себе змістивши увагу з себе на когось іншого, очорнивши сусіда, друга, родича... Нехай в мене не буде одного ока, щоби в сусіда не було два...
Відповісти
2023-03-07 16:56:47
1
Оксана Горобець
@Микола Мотрюк то правда брате
Відповісти
2023-03-07 16:58:38
1
Інші вірші поета
Відсоток До Дня Народження засновника і батька великої Української поезії.... Тараса Григоровича Шевченка. Його слова стали і будуть пророчими ... Вільний Пальто
Інші поети
Jeon jung Naomi
@TaeTa_e_17
Cristina Zemba
@Cristina_Zemba
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3398
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2418