Корабель

Вікторія Яковчук

Тихіше, сонце, не злись, Ми ж немов деревця: Стовбурами, корінням сплелись І разом до самого кінця. Тихіше, сонце, не кричи, Уже немов батут ті граблі. Ліпше мене міцніш обійми, Бо лиш так втримається наш кораблик. Тягнуть на дно трюми, забиті обіцянками, Які колись може й стануть дійсністю, А поки замість рому брехня ллється склянками Я в тиші твоєю звучатиму совістю. Тонути - зле, море наповнене перцем; Море самотності, прикрашене підлістю. Хоч чимало піратів викрадали моє серце Ти серед них відрізняєшся вірністю. Та і я ніби не просто бранка... Як часто полонені сидять біля штурвала? На твою забаганку і кухарка, і коханка, За тебе з радістю і душу віддала б. Не тони. Втонулий капітан не ввійде до повісті. Молю: дай вірний курс нашому кораблю. Я і далі звучатиму нотами твоєї совісті. На морі. На суші. Завжди люблю

2021-09-15 07:52:04

Інші вірші поета

Коли Нарко Для чого жінкам потрібен чоловік? Не можна кохати за щось

Інші поети

Dashasafin

@Dasasafin

Вікторія

@viktoriya_kiselova

TheCoalwalker

@TheCoalwalker

Схожі вірші

Всі

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

4354

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6240