Ніхто не віда, що у неї на душі

Вікторія Яковчук

Кожен думає, що знає Те, що хоче саме вона, Те, в що вірить і чого бажає, Через що на серці пустота... Ніхто не віда, що у неї на душі: Чи сум, чи радість шляхом її плине; Та, що складає рими у вірші, Щоб стирати пам'ять по краплині... Ніхто не віда... Знову печаль та горе Залишаться замкненими в серці, І знову життя її кидає в море, Де вода пекучіша від перцю... Ніхто не віда... Коли у морі проблем Вона спокійно проти течії пливе, Коли вирішує купу важких дилем- Все довкола злиться і реве... Ніхто не віда... Посмішкою знов Усе болюче швидко замаскує, Забудеться...Бо ранок, що прийшов, Усі проблеми вміло залікує... Ніхто не віда... На лиці тепер Знову маска, що ховає сум... Знову, викладаючи сльози на папер, Знаходиться у полоні хворих дум...

2020-07-30 21:57:39

Інші вірші поета

Батьки виховували нас інакше Фільми Я бачу, як ти на нього дивишся... паскудно хворіти самотнім

Інші поети

Kulbaba_ml

@Kulbaba_ml

Fatma Al-Nssag

@fatmah

Natalochka

@Nata_Natochka

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

2449

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1314