Не можна кохати за щось
Хоч ці слова сказано вже не раз, І повторювати може і немає сенсу, Намагатимусь без тавтологій і прикрас Присвятити їх в твою адресу. Впевнена: не можна кохати за щось, Адже кохання не потребує причини. Воно просто знайшлось, відбулось, вдалось; Просто взяло і полялось в судини. Витіснило з легень сигаретний дим, І хоч на плечах багаж відповідальності, Проте так легко йти, як з ним, Ще не було у цій реальності. Нехай ми трохи дивні, для когось може психи, І дії непередбачувані - від краю до краю; Ти - від суму для мене найкращі ліки, І понад усе в тобі саме це я щиро кохаю.
2020-12-10 16:56:36
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Іванка Філюк
Клас 😍
Відповісти
2021-01-15 19:53:35
Подобається
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4972
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5935