Правда
Вікторія
Її ти зустрів… Вона знов щаслива, Когось вона тепло цілунком стріча А ти як з проказою людством побитий, Жадаєш її, як поет визнання. Та ти все ж згадай… Як тягнула ті руки, Благаючи знову не розбити її І дати тобі ту любов непотрібну Вона мала надію на місце в тобі... І знову ти зник, злякався ти знову, Ти знову тікаєш подалі у тінь Аби не бачити правди своєї, Не бачити, стала щаслива вона. Вона все ж пізна…тебе і твій страх Та має вже білії крила вона, Їй не болять колишні ті шрами, Коли ти відрізав її від життя.
2022-11-18 17:26:24
6
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Вікторія
@Вікторія Тодавчич дякую, дуже приємно чути це🤎
Відповісти
2022-11-18 17:28:01
1
Н Ф
Хвилююче
Відповісти
2022-11-18 21:08:06
1
Вікторія
@Н Ф рада що вам сподобалось 😁
Відповісти
2022-11-18 21:09:12
1
Інші вірші поета
... Вона.. ... ...
Інші поети
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16488
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13064