Правда

Вікторія

Її ти зустрів… Вона знов щаслива, Когось вона тепло цілунком стріча А ти як з проказою людством побитий, Жадаєш її, як поет визнання. Та ти все ж згадай… Як тягнула ті руки, Благаючи знову не розбити її І дати тобі ту любов непотрібну Вона мала надію на місце в тобі... І знову ти зник, злякався ти знову, Ти знову тікаєш подалі у тінь Аби не бачити правди своєї, Не бачити, стала щаслива вона. Вона все ж пізна…тебе і твій страх Та має вже білії крила вона, Їй не болять колишні ті шрами, Коли ти відрізав її від життя.

2022-11-18 17:26:24

6

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Вікторія

@Вікторія Тодавчич дякую, дуже приємно чути це🤎

Відповісти

2022-11-18 17:28:01

1

Н Ф

Хвилююче

Відповісти

2022-11-18 21:08:06

1

Вікторія

@Н Ф рада що вам сподобалось 😁

Відповісти

2022-11-18 21:09:12

1

Схожі вірші

Всі

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

43

7

2499

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

52

13

2981