ПОВЕРНИ доДОМУ
(18+)
я загубилася посеред трав, тої високої розлуки малою кричала що є сил, ніхто не чув, ніхто не йшов, а потім прийшов вітер і скосив наскрізно звуки. оглохла, стала мовчазна, переплітаю тепер кров, і та змінилася, заграла новим барв'ям у барі¹, тепер просилися вже самі трави мене привить, в'язалися зашморгом на в'язах² багнопелени і... не було чим крить. чим дужче опиралася, то більше їх прилипало, під шкіру струп'ям³ заповзало і залишалося там, мучачи кожен нерв своїм рухом, будуючи новий штам⁴ паразитів громіздких, так, що не хватало лих. так і жила, коли колола сосна, ховала зір, бо то не є звір і йшла наперекір своїй самотності, щоб впевнитися, що не зникла. із людьми ж воно простіше, притерся і ніби свій тільки от думка «тішить»: «приміряй лиця, але обабіч стій.» вдавати гарно, мабуть, заодно і брехати — можна, можна тебе, сите дитя, колихати? — можна. я вб'ю тебе, си чує мене? сич чує, та через ніздрі свист дуне і нагадає про колиску-смерть, і погляд карочорних очей впер, і циганка проходить, кашлюка, хусткою "цвітастою" поколиха: «забула, — каже. — коріння, падлюка і страху-совісті вже не зна!» і спочило курище⁵ уповні розгорнутих дум, я йшла вогнем стомлених вулиць як той пастух все шукав білих овець, яких розгубив у полі, яких і забрати назад додому забув. де мій дім? де моя вічна стома? де похилена груднина із соми? моїм верховіттям була природа і той галас прийшов, відновилися звуки-стуки-грюки, зібралася любов навколо мене, охопила стан, пустила нашкірки струм — природа повернула до первородних колінних струн. © Мелica бар¹ — позасистемна одиниця виміру атмосферного тиску, яка приблизно дорівнює одній фiзичнiй атмосферi. в'язи² — тильна частина шиï, шийні хребці струп'я³ — шкiрка, яка вкриває поверхню або краï рани, що загоюється. штам⁴ — у мікробіології чиста культура мікроорганізмів, виділення з середовища, яку використовують для виготовлення вакцин і сироваток. курище⁵ — прозорі випари, рух який ледве помітний; легкий туман, який огортає що-небудь. #поезія_поза_правилами а тутечки декламація: https://t.me/kaposnitsa/4
2021-07-21 09:07:19
7
0
Схожі вірші
Всі
She
She holds a mystery in her eyes. She has a secret in her heart. She is as fierce as a lion. She is the Queen of her own world she lives in. She is strong as a tiger. She is brave as a warrior. She fights for all. She has an enthusiastic spirit. She asks questions. But She answers a lot more questions Than she asks. And She leads like a true hero. She is The wind of change or the Mistral that cuts through the clouds and Brings freshness and change all around. She has a charisma of her own. She is beautiful. She has the power to educate everyone around. She dedicates herself to the most. She guides her children to a better path. She has many faces, Vivid hues, Different attitudes towards different people, Many moods. But The storm in her heart rages as powerfully as it had been raging since the beginning. The fire burns inside her with the same intensity throughout. She is a Woman. She is an all-rounder. DEDICATED TO ALL WOMEN OUT THERE. HAPPY WOMEN'S DAY. #TSA2020 #8thMarch #HappyWomensDay #BestDay #Women #Feminist ************************
44
25
4050