ПОВЕРНИ доДОМУ
(18+)
я загубилася посеред трав, тої високої розлуки малою кричала що є сил, ніхто не чув, ніхто не йшов, а потім прийшов вітер і скосив наскрізно звуки. оглохла, стала мовчазна, переплітаю тепер кров, і та змінилася, заграла новим барв'ям у барі¹, тепер просилися вже самі трави мене привить, в'язалися зашморгом на в'язах² багнопелени і... не було чим крить. чим дужче опиралася, то більше їх прилипало, під шкіру струп'ям³ заповзало і залишалося там, мучачи кожен нерв своїм рухом, будуючи новий штам⁴ паразитів громіздких, так, що не хватало лих. так і жила, коли колола сосна, ховала зір, бо то не є звір і йшла наперекір своїй самотності, щоб впевнитися, що не зникла. із людьми ж воно простіше, притерся і ніби свій тільки от думка «тішить»: «приміряй лиця, але обабіч стій.» вдавати гарно, мабуть, заодно і брехати — можна, можна тебе, сите дитя, колихати? — можна. я вб'ю тебе, си чує мене? сич чує, та через ніздрі свист дуне і нагадає про колиску-смерть, і погляд карочорних очей впер, і циганка проходить, кашлюка, хусткою "цвітастою" поколиха: «забула, — каже. — коріння, падлюка і страху-совісті вже не зна!» і спочило курище⁵ уповні розгорнутих дум, я йшла вогнем стомлених вулиць як той пастух все шукав білих овець, яких розгубив у полі, яких і забрати назад додому забув. де мій дім? де моя вічна стома? де похилена груднина із соми? моїм верховіттям була природа і той галас прийшов, відновилися звуки-стуки-грюки, зібралася любов навколо мене, охопила стан, пустила нашкірки струм — природа повернула до первородних колінних струн. © Мелica бар¹ — позасистемна одиниця виміру атмосферного тиску, яка приблизно дорівнює одній фiзичнiй атмосферi. в'язи² — тильна частина шиï, шийні хребці струп'я³ — шкiрка, яка вкриває поверхню або краï рани, що загоюється. штам⁴ — у мікробіології чиста культура мікроорганізмів, виділення з середовища, яку використовують для виготовлення вакцин і сироваток. курище⁵ — прозорі випари, рух який ледве помітний; легкий туман, який огортає що-небудь. #поезія_поза_правилами а тутечки декламація: https://t.me/kaposnitsa/4
2021-07-21 09:07:19
7
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9328
Forgiveness
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
60
4
8018