Хмари (переклад з російської вірша «Тучи» М.Ю.Лєрмонтова)
Виталий Гречка
Хмарки небесні, довічні скитальці! Степом лазурним, перлин ланцюжком Мчитеся, до мене подібні, вигнанці, З милого краю на південь гуртом. Хто ж вас жене: чи примхою долі? Чи заздрість таємна? Чи люта злоба? Чи злочин тяжіє, загрожує волі? Чи друзів обмови отруйні слова? Ні, вам наскучили ниви безплідні… Пристрасті, муки – вам то дарма; Завжди холодні ви, завжди ви вільні, Без батьківщини й вигнання нема.
2021-11-24 13:08:42
2
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
dmmhoma
Вот переводы Лермонтова надо бы в отдельную книжицу))) больно хороши Ну посудите сами из 120 с лишним стихов сложно их отыскать) А ведь работу уже вторую вижу
Відповісти
2021-12-30 11:47:47
1
Виталий Гречка
@dmmhoma Лермантова с десяток есть у меня, осталось ерунда - 110 ))) Я своих пока чуть больше написал, эгоизм) Да и с производством книг не знаком, времени на все куча надо, а его как обычно...
Відповісти
2021-12-30 11:53:10
Подобається
dmmhoma
Дело Ваше))) но художественный перевод всегда серьезный труд))) и Вам удалось сохранить очарование и смысл))))
Відповісти
2021-12-30 13:09:53
1
Інші вірші поета
Коридором Я бачив світло Думки Зима лютує гнівна. (за мотивами Ф.Тютчева)
Інші поети
Katharina Sydoruk
@katrusya_sidoruk
Ikram
@neurvsthenic
Princess Girl
@Princess_life
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1656
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1514