Хмари (переклад з російської вірша «Тучи» М.Ю.Лєрмонтова)
Виталий Гречка
Хмарки небесні, довічні скитальці! Степом лазурним, перлин ланцюжком Мчитеся, до мене подібні, вигнанці, З милого краю на південь гуртом. Хто ж вас жене: чи примхою долі? Чи заздрість таємна? Чи люта злоба? Чи злочин тяжіє, загрожує волі? Чи друзів обмови отруйні слова? Ні, вам наскучили ниви безплідні… Пристрасті, муки – вам то дарма; Завжди холодні ви, завжди ви вільні, Без батьківщини й вигнання нема.
2021-11-24 13:08:42
2
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
dmmhoma
Вот переводы Лермонтова надо бы в отдельную книжицу))) больно хороши Ну посудите сами из 120 с лишним стихов сложно их отыскать) А ведь работу уже вторую вижу
Відповісти
2021-12-30 11:47:47
1
Виталий Гречка
@dmmhoma Лермантова с десяток есть у меня, осталось ерунда - 110 ))) Я своих пока чуть больше написал, эгоизм) Да и с производством книг не знаком, времени на все куча надо, а его как обычно...
Відповісти
2021-12-30 11:53:10
Подобається
dmmhoma
Дело Ваше))) но художественный перевод всегда серьезный труд))) и Вам удалось сохранить очарование и смысл))))
Відповісти
2021-12-30 13:09:53
1
Інші вірші поета
Зі святом Кохання! Зима лютує гнівна. (за мотивами Ф.Тютчева) Молитва (переклад з російської вірша «Молитва» М.Ю.Лєрмонтова) Парк
Інші поети
Алина
@Alina_Krasnobaeva_
Лео Лея
@lesya_yurp
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13506
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3171