Парк
Приємна краса осіння, Чудові навкруг краєвиди. Сонечко шле проміння… Кольорів різні види… Плинуть думки неспішно, Спокій в душі панує. Вдома сидіти – грішно, Тіло вже в парк прямує. Парк зустрічає радо – Барвами погляд гріє. Повільним своїм листопадом Серце потішить вміє. Тут вітерець гуляє, Щоки холодить трішки, Багато за що він знає… Щось нашепоче нишком… Цей мандрівник незримий Світом літає довго. Дух його, геть нестримний, Ледь доторкнеться мого. Парк – не бурхливе місце, Все тут відпочиває. Шанують природу люди, Й вона їх оберігає.
2021-10-15 16:56:20
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Виталий Гречка
Может еще чего-нибудь выложу, со временем, надо посмотреть. Спасибо!
Відповісти
2021-10-15 18:48:02
Подобається
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1530
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2371