Цікавість
Між деревами щось незвичне, Світлі тіні в лісній імлі… Щось туди мене наче кличе, Але важко ступить мені. І хоч тіло напрочуд легке, Ворухнутись не в змозі я, Потихеньку у лісі смеркне, Холодніше стає земля. Вітер тихо колише віти, Завмирає і знову дме… Сяйво з хащі сильніше світить, Заворожену душу зве. Через силу відвожу очі, Вже не бачу де стежка та… Ніжно темрява щось шепоче, Та холодні її вуста. Раптом небо світліше стало, Хоча тільки-но вечір був, Відчуття, наче щось пропало… Знав я щось, а тепер забув… Вже давно повернувся в місто, Все відоме і звичне тут – І буденних подій намисто, І до цятки знайомий кут. Та коли понад вечір вийду – Наче щось оживе в мені, Наче наше життя – для виду, Все навкруг, як мара у сні. Я вдихаю на повні груди, Бачу серце – воно твоє! «Світла тінь?» – Твою думку чути… І тебе ця цікавість вб‘є.
2023-09-04 07:34:37
0
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9195
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2655