Думки
Якщо пропала думка – не вернеш, Вернеться тільки як сама захоче. Лови її замріяний творець, При світлі дня й під покровами ночі! Ми – люди, тому думкою живем, Що навкруги – не завжди помічаєм. Думки – то море, ним весь час пливем І часто пекло бачимо ми раєм. Коли сиджу, бувало, я один, Приходить, часом, відчуття тривожне, Що сам я – думка, і зійду як дим, Крихке життя, як і видіння кожне. Та сонце знову кожен день встає І нові мрії йдуть старим на зміну. Старе вмирає, що було твоє Та проростає нове з цього тліну.
2023-08-28 17:22:52
0
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1662
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8219