багаття посеред квартири
Ти сидиш у своїй принципово придбаній мазді: Така ж маленька і квола, звита з кісток і негараздів. Звикла палити багаття посеред квартири, Мовчати відверто, надмірно, доволі нещиро. З паркету складати купку Невиховано і грубо. Вхопила найгірше зі свого театрального шлюбу. Зухвало кажеш «це хто?» і одразу скидаєш слухавку. Навіть якщо не зробила правильних висновків. Це вони подарують тобі мелодичний приспів – маленькій квітці, задушеній дзеркалом мазди. Маленькій принцесі – від смерті до ранку кволій, Від серця до прірви, до рани на видноколі.
2023-11-03 19:58:08
0
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2545
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12371