багаття посеред квартири
Ти сидиш у своїй принципово придбаній мазді: Така ж маленька і квола, звита з кісток і негараздів. Звикла палити багаття посеред квартири, Мовчати відверто, надмірно, доволі нещиро. З паркету складати купку Невиховано і грубо. Вхопила найгірше зі свого театрального шлюбу. Зухвало кажеш «це хто?» і одразу скидаєш слухавку. Навіть якщо не зробила правильних висновків. Це вони подарують тобі мелодичний приспів – маленькій квітці, задушеній дзеркалом мазди. Маленькій принцесі – від смерті до ранку кволій, Від серця до прірви, до рани на видноколі.
2023-11-03 19:58:08
0
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2621
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1243