122 дня
Поліна Богаєвська
Я не помню, как стал твоим другом, Но запомнил, как сделался сволочью. Как носил тебе воду в кастрюлях И валялся под лестницей в полночь. Как из крана черпал помои, Как наутро выламывал двери. Я затягивал кожу над локтем, Избегая брезгливых соседей. Ты простил бы коварство матери И меня за те метки из щелочи. Я не помню, как был тебе братом, Ведь сейчас я последняя сволочь. 21.11.22
2022-12-17 13:10:30
1
0
Інші вірші поета
Lviv Директор по подвязке облаков 103, 112, 911 С днем рождения
Інші поети
Эрика
@Erika_Star
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2709
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3759