122 дня

Поліна Богаєвська

Я не помню, как стал твоим другом, Но запомнил, как сделался сволочью. Как носил тебе воду в кастрюлях И валялся под лестницей в полночь. Как из крана черпал помои, Как наутро выламывал двери. Я затягивал кожу над локтем, Избегая брезгливых соседей. Ты простил бы коварство матери И меня за те метки из щелочи. Я не помню, как был тебе братом, Ведь сейчас я последняя сволочь. 21.11.22

2022-12-17 13:10:30

Інші вірші поета

Золото в косах Не оставляй меня солнце в палате Оливия

Інші поети

Jeon Jungkook

@xj_jk97x

Надин

@mindmap

Тесса

@caxxap16

Схожі вірші

Всі

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

8035

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

1532