чи полюбиш
Поліна Богаєвська
Мені просто цікаво, чи полюбиш мене коли-небудь? Чи полюбиш так само, як сонце закохане в небо? Так само, як зорі, розпластані понад дібровою, Ледве чутно говорять до моря ласкавою мовою. Чи зумієш до мене промовити слово так само? Це не заклик до чогось, мені стало безмежно цікаво. Як дитина вразлива шукаю в тобі порятунок, Позначаю тебе олівцем в середині малюнків. Мама насварить: втрачаю бо час і папір, Це не мистецтво, а лишень безглузда сатира. 06/04/24
2024-04-14 20:24:09
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Серафім
Дуже красиво.
Відповісти
2024-07-20 20:13:33
1
Поліна Богаєвська
@Серафім дякую
Відповісти
2024-07-22 08:56:14
Подобається
Інші вірші поета
Оливия Взірцева дитина Мама. Лизе Уомак Золото в косах
Інші поети
Лео Лея
@lesya_yurp
Julia K
@yy_mistress
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13223
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2348