чи полюбиш
Мені просто цікаво, чи полюбиш мене коли-небудь? Чи полюбиш так само, як сонце закохане в небо? Так само, як зорі, розпластані понад дібровою, Ледве чутно говорять до моря ласкавою мовою. Чи зумієш до мене промовити слово так само? Це не заклик до чогось, мені стало безмежно цікаво. Як дитина вразлива шукаю в тобі порятунок, Позначаю тебе олівцем в середині малюнків. Мама насварить: втрачаю бо час і папір, Це не мистецтво, а лишень безглузда сатира. 06/04/24
2024-04-14 20:24:09
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Серафім
Дуже красиво.
Відповісти
2024-07-20 20:13:33
1
Поліна Богаєвська
Відповісти
2024-07-22 08:56:14
Подобається
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3627
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2569