ты убил меня
Поліна Богаєвська
Что ты сделал со мной? Вопрошаю. Изучаю больничные стены. Скажут: «монстра без крови и кожи» И катетер протиснется в вену. Что ты сделал со мной, любимый, Что зрачки застыли на месте? Гниль и яд наполняют щели С той поры, как мы снова вместе. Мое тело ведь все ещё дышит. Космос к нам безразличен и глух. Полон космос чернящих материй, Хладнокровием режущих слух. Я ведь точно пойду на поправку, Затеряюсь в памятной гуще. Мне советуют быть человеком, Но я стану значительно лучше.
2022-12-17 12:59:17
0
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Поліна Богаєвська
я в захваті від Вашого коментаря. Дуже дякую за витрачений на мене час і за Вашу змістовну думку! ❤️‍🔥
Відповісти
2022-12-25 18:33:24
Подобається
Інші вірші поета
Star shopping Ты мне на всякий случай С днем рождения Червоно-чорне
Інші поети
Інга
@troubled_soul
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2648
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1775