ты убил меня
Поліна Богаєвська
Что ты сделал со мной? Вопрошаю. Изучаю больничные стены. Скажут: «монстра без крови и кожи» И катетер протиснется в вену. Что ты сделал со мной, любимый, Что зрачки застыли на месте? Гниль и яд наполняют щели С той поры, как мы снова вместе. Мое тело ведь все ещё дышит. Космос к нам безразличен и глух. Полон космос чернящих материй, Хладнокровием режущих слух. Я ведь точно пойду на поправку, Затеряюсь в памятной гуще. Мне советуют быть человеком, Но я стану значительно лучше.
2022-12-17 12:59:17
0
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Поліна Богаєвська
я в захваті від Вашого коментаря. Дуже дякую за витрачений на мене час і за Вашу змістовну думку! ❤️‍🔥
Відповісти
2022-12-25 18:33:24
Подобається
Інші вірші поета
А ми збиралися в дорогу Директор по подвязке облаков Star shopping Мама. Лизе Уомак
Інші поети
Jasmin Robledo
@jasmerrrn
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11209
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1226