Іменини справляються не для того, щоби умилитися привітаннями до роковин та побажаннями неабиякого здоров’ячка. Вірогідно, ініціатор такого заходу має розрахунки на щось більш солідніше. Ну не може ж бути, щоб не гріло душу сподівання на солідне підношення! Хто якої думки?..
У лева, царя звірів, день народження. Веселощі неймовірні – танці-манці, причащання…
З усіх нетрів мешканці лісу пруть подарунки – здебільшого, щоб догодити. Лисиця несе в лапках красивий абажур, ведмідь волоче піаніно, – всі підносять дороге та вишукане. Один заєць приніс морквину, та й ту червиву.
– Забийте її йому в дупу!! – заревів ображений Льовчик.
Двійко вовчиків скрутили косоокого нахабу, поставили раком, затрамбували овоч носаками прямо в анальний отвір. Трохи порвали очко. Бідолаха пручався, дико верещав, аж раптом почав сміятися. Та так реготати, що аж відлуння пішло хащами. Живність отетеріла, не розуміє такої різкої зміни настрою. А потерпілий заливається:
– Ой, не можу!.. Ох-охо, зараз лусну!!..
Аж тут усі загледіли їжака, що котив тирсою кавуна…
.
Дні народження клопітка справа. І кропітка… Винуватець цього заходу, звісно, в піднесеному стані. З багатьох причин… Само собою, зайве нагадування про вік не надто тішить, та все таки настрій вознесений. А от запрошеним непереливки – спробуй вгадати, що піднести. І – як. Ну, у теперішнього люду язик підвішений, – вміє, що сказати, так би мовити, затостити, а от з об’ємом вдячності за запрошення до святкування одні неоднозначності.
Пам’ятка: даруй завжди гроші! А там нехай хоч жопи затикають… Чи щось інше…