Господою метушиться молода невістка, старий свекор сидить на спризьбі. Гріється на сонці, смалить закіпляву люльку, покашлює старечим кашлем. Молодиця бігає туди-сюди. То з чавунчиком для поросят, то із зерном для птиці, словом, заклопотана, упріла. Випроставши хирляві ноги, дід заскрипів суглобами, черговий раз провівши поглядом молодку, тихенько, про себе, замріяно прошепотів, мовляв, от би трахнути цю баберю. Невістка почула та й думає, а що – дам цьому стариганові, може швидше дуба вріже. Так і вчинила.
Старий натягнув штани та й каже: «Ху-у, неначе на світ народився».
Сподіваючись на чиюсь швидку кончину, можна неабияк прорахуватися.
-----------------------------------------------------------------------------------------
Зображення із відкритих джерел носять ілюстративний характер. Всі авторські права належать їх законним власникам. Якщо Ви є власником фрагменту із випуску і його розповсюдження обмежує Ваші авторські права, зв’яжіться з автором даного блогу.