На відстані (пісня)
Розметала нас по світах Буря люта вітрами сильними. Ми стрічаємось лиш у снах, Злу пітьму прориваєм мріями.     Розметало нас по світах.     Ми стрічаємось лиш у снах,     Злу пітьму прориваєм мріями. А-а, а-а, ми стрічаємось лиш у снах. А-а, а-а, злу пітьму прориваєм мріями. Я для тебе пишу вірші, В візерунки думки сплітаю. Сподівання та біль душі У мереживі слів ховаю.     Я для тебе пишу вірші,     Сподівання та біль душі     У мереживі слів ховаю. А-а, а-а, сподівання та біль душі. А-а, а-а, у мереживі слів ховаю. Б’юся мов би у клітці птах, Не скоряюсь жорстокій істині — Ми у різних живем світах, нездоланні між нами відстані.     Б’юся мов би у клітці птах —     Ми у різних живем світах,     нездоланні між нами відстані. А-а, а-а, ми у різних живем світах. А-а, а-а, нездоланні між нами відстані. Та, блукаючи між людей, Сподіваюсь — колись зустріну я Ясний погляд твоїх очей, Птахом в небо у них полину я.     Я шукаю поміж людей     Ясний погляд твоїх очей,     Птахом в небо у них полину я. А-а, а-а, ясний погляд твоїх очей. А-а, а-а, птахом в небо у них полину я. Нескінченний Чумацький шлях Ту жаданую мить не стримає. Наші душі сплелись у снах, Ми навік поєднались мріями.     Нескінченний Чумацький шлях     Наші душі сплелись у снах,     Ми навік поєднались мріями. А-а, а-а, наші душі сплелись у снах. А-а, а-а, ми навік поєднались мріями. Але доки ще йдуть дощі, Небо крається громовицями Я про тебе пишу вірші, Я кохаю тебе на відстані.     Але доки ще йдуть дощі,     Я про тебе пишу вірші,     Я кохаю тебе на відстані. А-а, а-а, я про тебе пишу вірші. А-а, а-а, я кохаю тебе на відстані.
2023-03-21 21:57:38
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Роман Тихий
Це про особисті переживання розлуки з коханою людиною. Я на фронті, вона чекає мене вдома - такі різні й такі далекі світи.
Відповісти
2023-03-24 21:34:51
Подобається
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3695
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4365