На відстані (пісня)
Розметала нас по світах Буря люта вітрами сильними. Ми стрічаємось лиш у снах, Злу пітьму прориваєм мріями.     Розметало нас по світах.     Ми стрічаємось лиш у снах,     Злу пітьму прориваєм мріями. А-а, а-а, ми стрічаємось лиш у снах. А-а, а-а, злу пітьму прориваєм мріями. Я для тебе пишу вірші, В візерунки думки сплітаю. Сподівання та біль душі У мереживі слів ховаю.     Я для тебе пишу вірші,     Сподівання та біль душі     У мереживі слів ховаю. А-а, а-а, сподівання та біль душі. А-а, а-а, у мереживі слів ховаю. Б’юся мов би у клітці птах, Не скоряюсь жорстокій істині — Ми у різних живем світах, нездоланні між нами відстані.     Б’юся мов би у клітці птах —     Ми у різних живем світах,     нездоланні між нами відстані. А-а, а-а, ми у різних живем світах. А-а, а-а, нездоланні між нами відстані. Та, блукаючи між людей, Сподіваюсь — колись зустріну я Ясний погляд твоїх очей, Птахом в небо у них полину я.     Я шукаю поміж людей     Ясний погляд твоїх очей,     Птахом в небо у них полину я. А-а, а-а, ясний погляд твоїх очей. А-а, а-а, птахом в небо у них полину я. Нескінченний Чумацький шлях Ту жаданую мить не стримає. Наші душі сплелись у снах, Ми навік поєднались мріями.     Нескінченний Чумацький шлях     Наші душі сплелись у снах,     Ми навік поєднались мріями. А-а, а-а, наші душі сплелись у снах. А-а, а-а, ми навік поєднались мріями. Але доки ще йдуть дощі, Небо крається громовицями Я про тебе пишу вірші, Я кохаю тебе на відстані.     Але доки ще йдуть дощі,     Я про тебе пишу вірші,     Я кохаю тебе на відстані. А-а, а-а, я про тебе пишу вірші. А-а, а-а, я кохаю тебе на відстані.
2023-03-21 21:57:38
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Роман Тихий
Це про особисті переживання розлуки з коханою людиною. Я на фронті, вона чекає мене вдома - такі різні й такі далекі світи.
Відповісти
2023-03-24 21:34:51
Подобається
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2371
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4448