Сколки райдуги
Ніч. Темна-темна ніч. Із зоряних віч сльози капають. Дощ. Цей вогненний дощ, Незбагненне щось - сколки райдуги. Ніч. Дощ. Сколки райдуги. Там, Де небесний Храм Виграва орган колисковую. Біль. Мій забутий біль Серце рве навпіл, душу сковує. Там - біль. Мій забутий біль. Ти. Де тебе знайти? У які світи шлях проляже мій? Сон. Ти - мій давній сон, Мій казковий сон - мрії зоряні. Ти - сон, Мій казковий сон. Лиш Знаю - ти не спиш. Ти як я не спиш, зорі слухаєш. Спів. Нас єднає спів, Зоряних світів тиха музика. Лиш спів. Нас єднає спів. Час, Що покликав нас, Обірветься враз в серці раною. Ніч. Тільки темна ніч Скотиться із віч сколком райдуги. Час. Ніч. Сколки райдуги...
2020-11-05 11:15:40
6
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11546
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2447