Некромант
Некромант В одну темну ніч, Коли зорі погасли. Прийшла дивна істота Яка не мала ні очей ні рота На шиї висіла змія в якої він голос вкрав. Довкола нього листки згоріли. Темну справу затіяв, На кладовищі мрій. Тіло із труни дістав, Голос зміїний віддав Колір відібраний повернув “ Взамін прощу волю твою” Кивнула і за ним піщла. Темної ночі. Темної вежі. В яку жоден живий не пройде, Король Мертвих царство своє стереже. Ми слуги його, а ціна, ну подумаєш, воля. Наща кров, його кров. Голос змії. Якщо вбити її ми загинемо. Змія переродиться, Він розлютиться, я онімію. Стану піском. Темної ноч, Темної вежі. В яку жоден живий не піде. Секрети у стіни замуровані. Вовками виють Темноії ночі, Темної вежі... 2 Від холоду повільно замерзає лице, Некромант у покої своєму, Наші душі, у скринях болю береже. Йому віддАла свою долю та вибір. За дверима чекаю. Сонце сходить щоранку, Та не моє... В місці цьОму, Спогади про тебе, мене не розірвуть. Відчиняються двері важкі, Некромант простягає руку. Свою... В кімнаті тіло лежить. Очі розплющені, страх на лиці Була така сама як ти. Кидає й додає Забирай Загублений погляд, пілкошені ноги. Тихо вона шепоче, Ти пам*ятаєш щось із минулого життя. Ні і знову обманюю себе я 3 Коли вночі ти вириваєш серце, І ти питаєш, віддаєш його, чи ні. Ким я є, я вже забув. Колись давно хотів ти, Захистити родину й свою любов. Хіба ж я знав, що за для цього Вирвати серце треба, та згустити кров...
2025-01-30 17:44:18
1
0
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1997
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3414