Відкрий свої очі.
Відкрий свої очі —побачиш життя, Зрадіє серце, заплаче душа, Забудь все погане,згадай про добро, Тоді ти відчуєш в житті лиш тепло. Та важко відкрити,бо сльози течуть, І рани болючі лиш смуток несуть. І я сумувала,і сльози текли... Та раптом згадала,що десь,там,є ти... Та хто ж ти?І де ти? Хто мрія моя? Мабуть добре серце і щира душа... Якби ж то знайшлася людина така, Йому б я віддала все своє життя. Та раптом здається,що світ вже пустий, Ідеш ти по ньому і наче сліпий, Не бачиш нічого,лиш синєє небо, Й здається,що хтось там,чекає на тебе... Та раптом подумаю я несвідомо, Що хтось там чекає на мене удома: Усі мої друзі і моя сім'я, Й можливо десь там,добре серце й душа ... Це ж є моє щастя... Й прокинулась я... Відкрила я очі і впала сльоза— Повільно тоді підійшла до вікна... Це ж є моє щастя,уся ця Земля. Не важко відчути,що ти не сама, Лиш очі відкрий —і побачиш життя!
2021-03-25 12:46:56
5
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2789
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2426