Сплетіння мрій
І Ти, і Я, і Ми разом, Йшли життям вигаданих казок. По стежках незвіданих шляхів, Серця наші бились в ритмі відчайдушних мрій. На обрії зірок миготливих, Ми знаходили світла проміння. Обійми теплі, яскраві миті, Разом перетворювались у вічному світі. Летіли думи, немов птахи вільні, Плелися плани, здолавши стіни. І в долонях тримали ми свої мрії, Незламні, міцні - великі надії. Та час не стоїть на місці, Здолавши перешкоди, змінилися миті. Крок за кроком, ішли навпростець, Згуртовані, міцні - рухались далі вперед.
2024-06-24 15:42:05
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Аліса Боняр
Мрії змінюються, коли коли людина дорослішає. Але так буває не завжди...
Відповісти
2024-07-19 21:06:54
1
Яна Янко
@Аліса Боняр дякую за коментар 🤗 Точно!
Відповісти
2024-07-20 05:39:32
1
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2313
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1206