Комплекс
Чи страшна, чи гарна я? Ставлю питання це собі щодня. На обличчі моєму квіткове суцвіття, Не можу позбутися їх до кінця. А в дзеркалі відбивається той час, Коли радість ще бачила я. Приховую квіти готовою маскою, Щоб ніхто не зміг їх побачити. Під сонцем світлим, чи в темному місці, Стараюсь робити так, щоб відводили погляд від квітів. Шукаю відповіді на свої думки сороміцькі, Чи справді потрібно було приховувати це суцвіття? Зерно сумнів в мені зростало, Але світло в темряві змогла відшукати. Коли за ними я доглядала, Квіти почали потроху зникати. Серед багатьох обличь у світі, Шукаю - хто ж я насправді? Можливо страшна, можливо я гарна, Але це вже серце моє визначає. У мене був комплекс, Тепер його не існує. Нехай ростуть квіти на тілі, Навіть з ними, я все одно красива!
2024-06-29 14:50:22
4
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8076
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3650