Самотність губить життя
По гарному личку котиться сльоза. По чистому серцю вдарила гроза. І тут самотність вже находить, Серед спокою місце знаходить. Поглинає вона життя моє, Спокою роками мені не дає! Я хочу щастя, радість відчуть, Але самотність говорить: «Забудь!» Не вже я не маю право на щасливе життя? Чому не допомагає самопізнання? Я хочу підтримки, хочу допомоги, Але не має у мене без тебе дороги!
2021-11-27 10:01:15
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
просто веселка
Прекрасний вірш, автору натхнення і печеньок ✨🍪☕✨
Відповісти
2021-11-27 13:04:59
Подобається
Яна Шинко
@просто веселка Велике спасибі, твої слова мене вже надихають! )
Відповісти
2021-11-27 14:16:42
1
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1596
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
103
15
15700