Хто як не ти?
Ярина Михно
Хто як не ти, спалить мости хто побудує знов? Хто як не ти? Хто як не ти - зробить перший крок? Хто як не ти - Зробить найкращу мить? Хто як не ти?) Серце на показ... Хто як не ти спалить мости? Хто ж пободує знов?🥺 Хто ж пободує знов? Навчи мене жити як ти... Щоб не кіпила кров!
2021-12-04 21:33:12
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Дарина Дорогань
🔝🔝🔝
Відповісти
2021-12-04 21:39:57
Подобається
Сандра Мей
люблю цю пісню. А тепер ще й цей вірш 😍
Відповісти
2022-02-01 18:14:54
1
Ярина Михно
@Сандра Мей оххх дякую)
Відповісти
2022-02-01 18:15:07
1
Інші вірші поета
Поки вогонь горить... ... Булінг Не почує
Інші поети
Юлія Мушак
@yulia_mushak
kply
@kply
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12353
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2721