أنا العربيّ
تمضي الأيام.... وتمر الشهور والأعوام.... ترجع بنا الذكريات... وتُمرر بين أعيننا شريط الحياة... فنتذكر ماضينا  وكيف أردنا و أجدادنا بناء المستقبل... عندما كنا نُخضع الظالم ولا نقبل الذل .... فمهما كانت تضيق بنا الدنيا لم نستلم لها يوما... بل كنا نخوض في حروبها ونفوز دوما... أنا الشاب العربي .... ٱنير الماضي والحاضر والمستقبل بأدبي.... فمهما حاول الكفار التفرقة بين أفراد شعبي.... سأكون المدفع والرشاش وكل العتاد الحربي.... لن تستطيع المسافات أن تبعدنا .... فنحن العرب برغم البعد نتصل .... لا العربي ينسى أخا كان سندا له.... ولا القلوب عن حب القدس تنفصل...
2020-10-06 12:56:25
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Rawan
جميل❤
Відповісти
2020-10-06 18:28:07
1
Yona Chan
@Rawan مرورك أجمل😊
Відповісти
2020-10-07 21:02:42
2
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3330
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4028