Картаті сорочки, картаті душі...
Картаті сорочки, картаті душі... Картаті тут ідеї і думки. Наш світ немов складає барви в кучу, А серед моря барв й подій живемо ми. І кожен сильний тілом, сильний духом. І кожен особистість, індивід. Й ніщо так не єднає в цьому світі Як світлих й вільних мрій у вись політ. Хтось сильний у бою, у когось голос-казка. А хтось уміє прораховувать ходи. Та лиш якщо згуртємося разом Ми зможемо дістатись до мети. А що ж мета? Хтось скаже: слава, гроші А інший хтось: родина і сім'я. Та ось що кажуть серця й душі наші: То для Вкраїни в світі визнання. Бо наша Ненька-Україна рідна Багата на ліси, степи й поля. Багата на родюкі чорні ниви І на річки, озера і моря. У венах наших сила славних предків, Хоробрість й віра брата-козака, І витривалість воїна-Упівця, І відданість Вкраїні юнака-Стрільця. Тож, браття, не ховайте зброю! Дамо ми вкотре ворогу відпір! Бо як не ми, бо як не патріоти, То хто ж то виборе Вкраїні мир?
2018-03-21 12:18:28
0
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2024
La lune
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1181