Це кохання?

Юлія Мушак

Кохають не за лиця і фігури А за умішку, поступки, слова. Кохають за ті тонкощі натури Які не описати у віршах. Кохають за безмежно гарні очі. І за ідеї, погляди, думки. За коси, такі ніжні і дівочі Й за мрії, що не бояться висоти. Кохають не за гроші, не за славу А за бешкетні вогники в очах. Кохають не за правильну поставу, А за химерну плямку на плечах Кохають за тендітні, ніжні руки І за знаки, зрозумілі тільки вам Кохання - це є вічнийй страх розлуки І усмішка на сонних ще вусах.

2018-03-11 21:03:25

Інші вірші поета

Трішки за північ А знаєш, мамо... Патріотичний Картаті сорочки, картаті душі...

Інші поети

Vera Gibson

@sissygibson

Yaroslav

@voditel_sudby

Roi De Libertad

@Hikari_4002

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11300

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

3672