Відьмина доля
Не треба мене кохати.. Хлопчино, себе не дури. Я відьма, можу забрати Серце, душу й думки. У мене очі красиві, Незнаної тонкості стан, Всміхнуся тобі ніби щиро І все - над тобою я пан. Не треба за мене боротись... Бо відьми - народ непростий. Від мене не вийде сховатись Ні в дощ, ні в сніг-буревій. Не лізь у тихе болото. Брехня всі відомі казки! Не вміють відьми кохати, Скільки богів не проси. Нема в світі доброї феї, Будиночка з парою лап, Суден крилатих й кентаврів, А принци не сховані в жаб. Зате предостатньо гидоти У світі чекає на вас: У людях засіли дракони, Й демони з магічних трас. Ми - відьми - з ними як рідні Усі ми з одних країв. Що люди до чар незвиклі - Проблема не наших голів. Від мене тікай ти хутко В міста, між висотки-доми А в дзбанку твої незабутки Стоятимуть тут ще роки. Та чари, на жаль, не вічні, Як оспівуєтся в піснях. Ти підеш... А що трагічно - Любити навчуся я.
2018-10-16 20:24:45
9
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2023
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
5979