Відьмина доля

Юлія Мушак

Не треба мене кохати.. Хлопчино, себе не дури. Я відьма, можу забрати Серце, душу й думки. У мене очі красиві, Незнаної тонкості стан, Всміхнуся тобі ніби щиро І все - над тобою я пан. Не треба за мене боротись... Бо відьми - народ непростий. Від мене не вийде сховатись Ні в дощ, ні в сніг-буревій. Не лізь у тихе болото. Брехня всі відомі казки! Не вміють відьми кохати, Скільки богів не проси. Нема в світі доброї феї, Будиночка з парою лап, Суден крилатих й кентаврів, А принци не сховані в жаб. Зате предостатньо гидоти У світі чекає на вас: У людях засіли дракони, Й демони з магічних трас. Ми - відьми - з ними як рідні Усі ми з одних країв. Що люди до чар незвиклі - Проблема не наших голів. Від мене тікай ти хутко В міста, між висотки-доми А в дзбанку твої незабутки Стоятимуть тут ще роки. Та чари, на жаль, не вічні, Як оспівуєтся в піснях. Ти підеш... А що трагічно - Любити навчуся я.

2018-10-16 20:24:45

Інші вірші поета

Блукати... А знаєш, мамо... Трішки за північ Патріотичний

Інші поети

Владислав Анубисов

@artem_tyurin

Veronika Gold

@Goldenbum

Upavshii_Zakat

@Upavshii_Zakat

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15933

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

5005