Відьмина доля
Не треба мене кохати.. Хлопчино, себе не дури. Я відьма, можу забрати Серце, душу й думки. У мене очі красиві, Незнаної тонкості стан, Всміхнуся тобі ніби щиро І все - над тобою я пан. Не треба за мене боротись... Бо відьми - народ непростий. Від мене не вийде сховатись Ні в дощ, ні в сніг-буревій. Не лізь у тихе болото. Брехня всі відомі казки! Не вміють відьми кохати, Скільки богів не проси. Нема в світі доброї феї, Будиночка з парою лап, Суден крилатих й кентаврів, А принци не сховані в жаб. Зате предостатньо гидоти У світі чекає на вас: У людях засіли дракони, Й демони з магічних трас. Ми - відьми - з ними як рідні Усі ми з одних країв. Що люди до чар незвиклі - Проблема не наших голів. Від мене тікай ти хутко В міста, між висотки-доми А в дзбанку твої незабутки Стоятимуть тут ще роки. Та чари, на жаль, не вічні, Як оспівуєтся в піснях. Ти підеш... А що трагічно - Любити навчуся я.
2018-10-16 20:24:45
9
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9006
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1806