Повіндалимо?
Юлія Мушак
Вечірнє місто все в вогнях.. Руїни замку в самотині Немов малесенька дитина, Що загубилася в віках. Осіннє сонце вже сховалось. На небі виграють зірки. І лише замок в самотині, Що впав від людської руки. В серцях людських, неначе в шатах, Живуть лиш генії краси. Та в головах сидить руйнатор, Що хоче крові та війни. І кожен день для нього свято Бо кожен Божий день в вікні Видніється стара руїна- Краса, що впала від війни. Там кожен камінь - древній спогад. Бійниці бережуть сліди Відважних воїнів, що впали Коли вандали прибрели. І духи в замку не єдині - Таких є безліч по землі: Таких, що жити захотіли Та впали від руки війни.
2018-03-21 11:55:28
0
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Юлія Мушак
, дякую, мені дууже приємно)
Відповісти
2018-03-21 12:35:45
Подобається
Інші вірші поета
Це кохання? Блукати... Патріотичний Картаті сорочки, картаті душі...
Інші поети
Adara Halley
@adarahalley
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3184
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2806